Громадський бюджет Львова 2017: враження

Голосування за проекти на фінансування із Громадського бюджету Львова в 2017 році завершилося. Є результати. Є відгуки багатьох людей.

Кілька моїх висновків, щоб не забулося.

Голосування

  1. bankid + ЦНАП – чудово, більше нічого не треба. Хто хотів проголосувати – зміг, хто ні – мав причину пожалітися складністю. Тут є два зауваження:
    1. треба, щоб до системи bankid підключалося побільше банків, це добре ні тільки для голосування за громбюджет, а й загалом для просування e-gov.
    2. були хвилювання «нашо вам дані моєї картки» – потрібно краще працювати над інформуванням, про це нижче.
  2. Тривалість в 15 днів – добре, головне щоб не довше. В принципі, можна і 10 днів, головне щоб у проміжок голосування попадало 2 вікенди.
  3. Співвідношення голосів в розрізі bankid / ЦНАП показало, що людям нудно йти кудись голосувати: хто мав можливість це зробити з комп’ютера – зробив це, а в ЦНАП доходили найбільш мотивовані.
  4. Ті ж ЦНАПи в основному добре справилися із тою к-стю охочих проголосувати, яка була, хоча й не без черг (як-от в Ратуші)

Проекти

  1. Простота подачі – відносна – це плюс. Треба додати трохи більше вимог до оформлення проектів – був один з опечаткою в назві. В назві!
  2. Треба щось робити із бюджетними установами – школи, садки, лікарні – і комунальною господаркою – зупинки, тротуари. Якщо не відділити або виключити ці категорії, то наступного року з громбюджету ми фінансуватимемо ремонт у туалетах шкіл або встановлення каналізаційних люків у віддалених районах міста.
  3. Багато львів’ян отримали холодний душ від результатів, але це добре – ілюзії шкідливі.

Програмне рішення

  1. обов’язково треба додати можливість сортувати проекти за кількістю голосів.
  2. потрібно збільшити ліміт символів для опису – той, що є зараз, не дозволяє описати проект.
  3. Цікаво було б побачити статистику використання сайту голосування – кількість сторінок, переглянутих за візит тощо – це дало б глибше розуміння про процес вибору проекту.

Промоція

  1. Взяло участь «більше 23 тисяч» львів’ян, як на початок – непогано. Але треба більше зовнішньої реклами, треба тб, треба плакати в школах, в садках, на зупинках ГТ – досвід у світі є, бери і використовуй.
  2. Багато хто просто не в курсі. або не в курсі деталей голосування. Поясню – 23 тисячі проголосувало, це мало б дати понад 46 тисяч голосів (кожен міг проголосувати за один великий, один малий проект). А всього голосів – менш як 28 тисяч. Тобто на повну своїм правом скористалося лише (28 – 23) = 5 тисяч львів’ян, решта проголосувала лише за один проект – вірогідно той, про який їм розказали і попросили проголосувати.

Висновки

Як на мене – початок вдалий. Потрібно вдосконалити рішення, звернути увагу на окремі нюанси, але загалом картина позитивна.

Голосування відбулося, тепер слідкуємо за реалізацією.

Review: Пришестя роботів. Техніка і загроза майбутнього безробіття

Пришестя роботів. Техніка і загроза майбутнього безробіття
Пришестя роботів. Техніка і загроза майбутнього безробіття by Martin Ford
My rating: 4 of 5 stars

Книжка про те, як технологічні інновації впливають і впливатимуть на зайнятість. Автор аналізує ситуацію восновному в США, є декілька прикладів з решти світу. Отже:
– сучасні технології відрізняються від попередніх кардинально у тому плані, що на попередніх етапах історії інновації у виробництві створювали стільки ж або більше нових робочих місць, аніж знищували. Зараз же спостерігається зменшення кількості робочих місць, при цьому нові не створюються
– зростання продуктивності праці не супроводжеється зростанням доходів працівників, це дійсне з 1970х і триває досі. Це призводить до зростання нерівності.
– автоматизація загрожує не лише низькокваліфікованим робочим місцям, а й багатьом аналітичним та експертним посадам, які від людини вимагають досвіду і солідної освіти
– типовою відповіддю на загрозу втратити роботу було і є підвищення кваліфікації – але зараз це не рятує на 100% + неясно що вчити
– втрата роботи призводить до зниження купівельної спроможності. Що менше працівники зароблятиметь, то менше куплятимуть, що є загрозою для економіки, яка в більшості тримається на високому рівні споживання
– також розглядаються деякі варіанти вирішення проблем у світі, де роботи для людей буде все менше.

Автор змальовує широку панораму питання – примітки містять силу-силенну посилань на використані публікації, дослідження та книжки.

Пізнавальне чтиво, враження від якого в українському перекладі псує тільки місцями погано вичитаний текст. Сподіваюся, в наступному виданні ці проблеми Наш Формат усуне.

Review: Акупунктура міста

Акупунктура міста
Акупунктура міста by Jaime Lerner
My rating: 4 of 5 stars

Роздуми про місто. Колекція особистих спогадів і конкретних прикладів малих та великих змін в містах. Провокує на нові запитання. На другій сторінці читання помічаєш, що усміхаєшся.

Одне питання за раз

Одне питання за раз, не більше.

Інакше відповідь отримаєш на простіше, вся увага стягнеться на нього. А про решту забудуть.

Тому тільки одне.

Є винятки – якщо ти впевнений у зрілості дискусії, а це трапляється нечасто.